Антуан де Сент-Екзюпері

...я прислухався до неї, навіть коли вона замовкла... Вона моя.

Ти загруз у вигадуванні по дрібницях і не здогадуєшся, що мить може вмістити в себе ціле життя.

Що серйозно, а що несерйозно, це Маленький принц розумів по—своєму, зовсім не так, як дорослі.

Там добре, де нас немає.

Треба довго жити, щоб стати людиною. Мережа уподобань і дружб сплітається повільно. Повільно вчишся. Повільно створюєш витвір. Занадто рання смерть рівносильна грабунку: щоб здійснити своє життєве покликання, треба жити довго.

Марнославні люди глухі до всього, крім похвал.

Себе судити набагато важче, ніж інших. Якщо ти зумієш правильно судити себе, то ти справді мудрий.

Прости мене. І постарайся бути щасливим!

— Хотів би я знати, навіщо зірки світяться... — Мабуть, щоб рано чи пізно кожен міг знову відшукати свою.

Такий народ ці дорослі. Не варто на них гніватися. Діти мають бути дуже поблажливими до дорослих.