Рука Сергія не здригнулася. Він знає, що він ще вбиватиме, він, Сергій, вміє так ніжно любити, так міцно зберігати дружбу. Він хлопець не злий, не жорстокий, але він знає, що у звіриній ненависті рушили на республіку рідну ці послані світовими паразитами, обдурені і злісно натручені солдати. І він, Сергій, вбиває для того, щоб наблизити день, коли на землі не вбиватимуть один одного.