правда

- Ну і ну! Подивися, хто там зі своєю улюбленою тітонькою. Там, серед натовпу, прогулювався Олів'є, обхопивши за талію надзвичайно привабливу блондинку, якій ніяк не могло бути понад двадцять п'ять років. - Я вже з цим стикався. У них тут справді дуже молоді тітоньки. Напевно, вся річ у середземноморському кліматі.

— У тебе два чоловіки, а в мене жодного! - Формально в мене один чоловік. — Але ж всього було два! — А ще я мав дві пари туфель. Дуже практичне.

Якщо трапляється щось погане - п'єш у спробах забути ; якщо трапляється щось хороше - п'єш, щоб відсвяткувати; якщо нічого не трапляється - п'єш, щоб щось сталося.

— Порівнювати було нема з ким, поки батьки не віддали нас до школи. - Це була помилка. - Страшна! Цікаво, що вони думали? — Можливо, нам потрібні друзі. — О так, як з'ясувалося, тобі не чужий цей вид стосунків. - А тебе він не приваблював? Ніколи? - Якщо навіть ти здається мені тупуватим, уяви, яке мені з рештою, Шерлок. Я живу у світі акваріумних рибок. - Так, але мене не було два роки... - І що? - Ну не знаю. Я подумав, може ти собі... рибку завів?

Бувають люди, скажу я вам, такі люди, — в області читання зустрічаються найдивовижніші сюрпризи… У мене, принаймні, є слабкість до неписьменних, я навіть тут знаю одну людину, яка не читає, не бажає читати. Цей стан невинності зрозуміліший тому, хто схильний до пороку читання, — треба або не читати зовсім, або вміти читати по-справжньому.

І хоч би як жаба не душила, а стати царівною не змогла.

Зрештою, найвищими істотами не народжуються, а стають. А для цього треба від слів переходити до справ.

J'attends vos doigts purs sur ma face, Pareils à des anges de glace, J'attends que'ils mouillent mes regards, L'herbe morte de mes regards, Où tant d'agneaux las sont épars!

І хором бабусі твердять: «Як наші роки летять!»

О, може бути я і на боці ангелів, але навіть на мить не подумай, що я один з них.