життя

– Не намагайся зрозуміти людей, – знизує плечима чоловік, – марна праця. Я колись намагався знайти пояснення їхнім вчинкам. Не знайшов. Більше я не поділяю людей та монстрів. І ти не поділяй. Нікому не можна довіряти, пам'ятаєш?

Життя ніколи не дозволяє нам реалізувати плани так, як ми хочемо. Ми можемо лише пристосовуватися до тих поворотів, які з'являються перед нами несподівано.

Ти не навчишся кататися на ковзанах, якщо боїшся бути кумедним. Лід життя слизький.

Йдуть десятиліття — і безповоротно злизують рубці та виразки минулого.

Сміх, що ураган: досягнувши певного рівня, він виходить на режим самопідживлення та самопідтримування. Ти смієшся не тому, що жарти кумедні, але тому, що кумедним стає твій стан.

— Бути вдома пізніше години ночі. — За яким часовим поясом?

Розумієте, якщо ви весь час поводитесь як ідіот, виглядаєте як ідіот, і продовжуєте поводитися як ідіот — то ви ідіот!

- Що це? - Ти знаєш. Уколи послаблюють напади, пігулки не дають їм повторюватися. Подуй на них для безпеки. - Пішов ти, Логане. — Що, згадав, хто я такий? - Я завжди знаю, хто ти. Просто іноді я не впізнаю тебе.

…людство дорослішає, граючи у все більш дорослі іграшки.

— Люди взагалі дуже дурні, мріють тільки про те, що їм показують по телику.