Дмитро Ємець

Не все так просто, як здається, але й не так складно, як ми того боїмося. Істина завжди десь між двома берегами.

Неможливо закопати на шляху людини всі ями, зате можна навчити його вилазити з них.

У кожного є потреба любити. Така сама невіддільна від людини, як дихання. Просто у деяких вона видозмінюється, і той починає любити походи по магазинах, або автомобілі, або щось інше, що не стоїть ніякого кохання.

Хіба може бути королем всесвіту той, хто вночі, присідаючи, біжить до холодильника? Отже, справжній король всесвіту - холодильник.

Ти помітив, з якою стрімкістю люди обманюють себе? Обманюють, але не можуть обдурити. Щоправда, приходить до них сама і нікуди від неї не дінешся. Можна скільки завгодно переконувати себе, що ти не прищавши, а просто рожеве обличчя. Поки якась тітка не крикне в магазині синові:«Встань у касу геть за тим прищем».

Чим більше цукру в голосі, тим вища ймовірність того, що цукор потрібен, щоб припудрити отруту.

Єдина істота у світі, яка не варта жалю, — це ти сам.

Життя – це забіг на довгу дистанцію. Чи не спринт, а марафон. Людина, яка забула врахувати цю дрібну деталь, подібна до мисливця, який безглуздо випустив усі заряди в синицю, що стрибає по гілках, виявився потім з порожнім магазином перед шістьма голодними вовками.

Ти у всьому прагнеш абсолютної досконалості. Вже любов так любов, дружба так дружба - і щоб ніяких напівзаходів, і щоб все з великої літери. А життя якраз і є напівзаходи.

Хороша сварка — це як віником витрусити половину стосунків.