Фредерік Бакман

Як сказала одного разу Соня, щоб зрозуміти таких мужиків Уве та Руне, насамперед необхідно зрозуміти, що вони народилися не свого часу. Такі небагато просять від життя – лише найпростіших речей, вважала Соня. Щоб дах над головою, та тиха вуличка, та машина однієї-єдиної марки, та дружина-лапушка, одна-єдина на все життя. Щоб працювати з користю. Щоб будинок був, а в будинку щось регулярно ламалося і відкручувалося – а ти ходив би з викруткою і прикручував.

Економіст отримує гроші лише тоді, коли у клієнтів банку все добре, а аналітики – завжди.

Самотність – як голод: ти не помічаєш, як ти зголоднів, доки не почнеш їсти.

Нехай із тобою нічого не станеться. Нема про що я. Нехай із тобою станеться все! І нехай воно буде чудовим!

Так буває, що, опинившись у вирі життя, забуваєш, як все починалося, а коли народжується дитина, раптом здається неможливим уявити, що ти колись любив когось ще.