Макс Фрай

Тільки сильні люди здатні на щиру, діяльну подяку. Інші (часто потай від себе) потихеньку ненавидять своїх рятівників, приписують їм корисливі мотиви та ниці помисли. Та все що завгодно, аби мати можливість якнайшвидше позбутися неприємних спогадів про свою слабкість і чужу великодушність.

З того часу мені завжди здавалося, що треба тримати себе в руках. Як би не були справи, клеїти на морду дивовижний смайл: мовляв, все шляхом. Бо кому яка справа? Ну і взагалі, некошерно це розпускатися.

Світанок у горах – найкраща подія, яка тільки може статися з людиною.

Треба, мабуть, частіше хвалитися дитячими подвигами. А то живеш як дурень, дорослішаєш і забуваєш, що насправді ти великий герой, якому море по коліно.

... я взагалі люблю їхати, тому що, не виїхавши з одного міста, досить важко приїхати в інше, а приїжджати мені подобається найбільше на світі.

Це тільки збоку здається, що людині має бути приємно, коли за неї хтось турбується.

У фіналі нашої розмови я вкотре порадувався, що не вмію вбивати силою думки на відстані.

Будь- які двері, як її не латай, назавжди залишаться дверима, поки стоїть будинок.

Життя будь -якої людини - дзеркальне відображення її уявлень про неї.

Знати нічого не хочу, бо дах і так їде. А треба їй на місці залишатися: у мене там Карлсон живе. Йому без даху не можна, без мого даху він стане бомжем.