Великий віз

І мені стає добре, солодко і повно десь у таємній глибині, ніби душа прокинулася після довгої сплячки, тут же стирила банку полуничного варення з бабкиного буфету і слопала за один присід, запиваючи гарячим чаєм. Якось так.

Є люди, яких торкнулася війна, і є люди, які знають про війну лише з чуток. І другим не слід лізти до перших із розмовами на цю тему, особливо до малознайомих, особливо з ввічливості.

Холод — найнабридливіший компаньйон з усіх, кого я знаю.

Достатньо приїхати о п'ятій ранку до незнайомого міста. Це все.

Скептичний розум — страшна зброя у боротьбі зі своїм щастям, не дивно, що я в цій битві завжди виходжу переможцем.

…зателефонував хтось, як йому тоді здавалося, надзвичайно важливий; тепер-то він згадати не може, що це був за дзвінок, ось що творить з нами час.

Ти врахуй, я цілком можу повірити. Я, знаєш, вірю майже у все, що мені кажуть. Так простіше.

Життя будь -якої людини - дзеркальне відображення її уявлень про неї.

... я взагалі люблю їхати, тому що, не виїхавши з одного міста, досить важко приїхати в інше, а приїжджати мені подобається найбільше на світі.

У деяких випадках залишитися друзями - безнадійний безвихідь.