Террі Пратчетт

Справжня благодійність полягає не в тому, щоб давати людям те, що хочеш дати, а тому, щоб давати їм те, що вони хочуть отримати.

— Рінсвінде, я знайома з тобою лише годину, але мене дивує, що ти прожив навіть так довго! — Так, але мені це все-таки вдалося! У мене начебто талант до виживання. Запитай будь-кого. Я до цього навіть звик. - До чого? - До життя. Звик до неї з раннього віку, і не хочу кидати цю звичку.

Історія має звичку змінювати людей, які уявляють, що вони змінюють її.

Для деяких тільки небо – межа. А декого навіть небо не зупинить.

Ця книга не "з привітом". "З привітом" бувають лише тупоголові руді дівиці в комедіях п'ятдесятих років.

Будь моя воля, я дав би людям можливість жити набагато довше, як старовині Мафусаїлу. Могло б вийти дуже цікаво, адже їм треба буде прожити сотні років, то вони, можливо, почнуть замислюватися, чи варто завдавати стільки шкоди природі та екології.

Війна? Якщо війна настільки погана, чому люди так захоплені нею?

Існують мільйони акордів. Існують мільйони чисел. Але всі забувають про нуль. Але без нуля числа – не більше ніж арифметика. Без порожнього акорду музика — не більше, ніж шум.

Є смерть і є податки, тільки податки набагато гірші, тому що смерть трапляється один раз у житті, а податки – щороку.

Іноді мислення схоже на розмову з іншою людиною, але ця людина теж ти.