Біле каміння Харумби

Я майже почув ніжний брязкіт сріблястого павутиння, що рветься, і зрозумів: все, пора відлітати. Прощання закінчилося, тепер цих трьох ніщо не пов'язувало. Навіть їхні спогади один про одного відтепер надійно заховані в потаємну скриньку, на кришці якої випалено напис:«Більше не має значення».

Ми приміряємо на себе слова, думки та вчинки інших людей, щоб скласти хоч якесь уявлення про них... І воно зазвичай виявляється помилковим, оскільки ми знаємо, що говорить або робить інша людина, але не знаємо чому...

Справедливість як така взагалі не є одним із незаперечних законів всесвіту: це поняття — лише породження великої таємної мрії кожної людини отримати хоч якусь нагороду за свої справжні й уявні гідності, не оцінені ближніми...

Я дуже люблю життя у всіх його проявах – за умови, що ці самі прояви відрізняються деякою різноманітністю.

Просто неможливо змусити себе зробити деякі речі, поки тебе не припруть до стінки!

Будь-яка жінка — божевільний птах. Проблема в тому, що більшість жінок прагнуть навчитися не літати, а лише вити гнізда.

Немає нічого кращого, ніж ясний, сонячний весняний ранок... і немає нічого гіршого, ніж ясний, сонячний ранок у будь-яку пору року і в будь-якій точці Всесвіту — у тому випадку, якщо вам не дали виспатися.

Неможливо зрадити людину, з якою тебе нічого не пов'язує.