Павутина брехні

Не будьте бездушною лялькою, плачте…

Смерть приходить не зі старістю, а зі спустошенням, тоді, коли вмирає радість, народжується сум, коли вмирає щастя і народжується туга – тоді ти стаєш катом власного життя.

Як же приємно усвідомлювати, що щастя, яке здавалося втраченим назавжди, виявляється, нікуди не відверталося, а завжди знаходилося поруч.

Життя занадто коротке, щоб витрачати її на зневіру, і занадто багатогранне. У ній достатньо і приводів для радості та справ, які ніхто не зможе зробити, окрім тебе.

Ніколи не ховайте сльози! Якби ви тільки знали, як вони очищають душу від чорноти та пилу.

Якщо тобі погано чи важко, знайди того, кому гірше та важче, ніж тобі, та допоможи йому.

Тримаючись за руки і ніжно обіймаючи один одного, закохані ховаються в створеному ними самими мильному міхурі щастя і не помічають нічого навколо.

Серце, що любить, навідріз відмовляється вірити неприємним істинам.

Доля – це щось подібне до географічної карти, яка видається кожній людині спочатку, при народженні. А життя – це маршрут. Пункт призначення один, єдиний, але прийти до нього можна різними стежками, що називається, імпровізуй, але пам'ятай про мету.