Про що я говорю, коли говорю про біг

У світі взагалі не може бути нічого прекраснішого за фантазії, що відвідують голови збожеволілих людей.

Не можна весь час вигравати – це нікому не під силу. Скажімо так, якщо життя — автострада, весь час їхати у найшвидшому ряду не вдасться. І все-таки я категорично не бажаю робити одну й ту саму помилку двічі. На помилках потрібно вчитися, отримувати з них уроки та застосовувати отриманий досвід на практиці.

Немов двосічний меч, самотність захищає вас, але в той же час непомітно ранить зсередини.

Схильність до усамітнення виявилася у мене порівняно ранньому віці. Будь-яким спільним заняттям я віддавав перевагу читанню в тиші або зануренню в музику — і ніколи не сумував.

Причина мого провалу очевидна: мало тренувався. І, крім того, я мало тренувався. І ще я мало тренувався. Це якщо так, коротко.

А тепер — ось він я, живу у цьому неймовірному світі. Це просто розуму незбагненно. Я навіть не можу сказати, пощастило мені чи ні.

Так уже влаштована школа. Найважливіша річ, яку ми дізнаємося, полягає в тому, що все найважливіше ми дізнаємося не там.