Психологія мас та аналіз людського "Я"

У ряді випадків закоханість є не що інше, як психічна захопленість об'єктом, що диктується сексуальними первинними позивами з метою прямого сексуального задоволення і з досягненням цієї мети і згасаюча; це те, що називають низовиною, чуттєвою любов'ю. Але, як відомо, лібідинозна ситуація рідко залишається такою нескладною. Упевненість у новому пробудженні щойно згаслої потреби була, мабуть, найближчим мотивом, чому захопленість сексуальним об'єктом виявлялася тривалою та її«любили» й у ті проміжки часу, коли потяг був відсутній.

Свідоме розумове життя є лише досить незначну частину несвідомого душевного життя.

Чуттєва любов засуджена до згасання, якщо вона задовольняється; щоб продовжуватися, вона з самого початку повинна бути змішана з чисто ніжними, тобто загальмованими в цільовому відношенні компонентами, або має таку трансформацію зазнати.

Совість не застосовується до того що робиться на користь об'єкта; в любовному засліпленні йдеш на злочин, зовсім у цьому не каючися.

У хибному опоетизуванні, що зображує первісний час, жінка, яка була нагородою за перемогу і спокусою до вбивства, стала, ймовірно, спокусницею та підбурювальницею до злочину.

Можна бути хорошим християнином і все-таки бути далеким від думки поставити себе на місце Христа, любити, подібно до нього, всіх людей. Адже необов'язково слабкому смертному вимагати від себе величі душі та сили любові Спасителя.

Окремий індивід почувається незавершеним, якщо він один. Вже страх маленької дитини є проявом стадного інстинкту.