Якби ти знав.

Почути мовчання у відповідь — найболючіше для жінки. краще нехай він скаже, що розлюбив. Краще нехай відштовхне образливим словом і прокричить:«Я втомився від твоєї любові!» Все що завгодно, тільки не мовчання. Воно вбиває.

Дякую за те, що було, нехай було не так багато. Дивно уявити, що тебе могло не бути. Дякую. Добре, що ти є. Я бажаю тобі перемог та радості і ніколи ні про що не шкодувати. І собі бажаю того ж...

Є люди затишні, як будинок. Обіймаєш їх і розумієш: я вдома.

Неможливо прокинутися вранці сильною людиною — я хотіла б так, але неможливо. Зате можна перестати битися головою об ту саму стіну і змінити напрямок руху. Якщо немає дороги на захід, тоді краще їхати на схід. Земля в будь-якому випадку кругла — рано чи пізно кожен прийде до того, чого має прийти.

Коли в серцях кричиш "ненавиджу", значить, усередині ще голосніше кричиш "люблю".

У цієї розлуки не було причини, з їх любов'ю просто сталося життя.

... кохання – взагалі єдине, що зігріває. Увечері, виснажена роботою та відстанями, заходиш додому, насилу стягаєш промоклі чоботи... і раптом бачиш його. Свою найближчу людину. З думкою про обійми якого виносиш всі ці денні тяготи. І миттєво відпускає – день видався не такий поганий, раз у нього таке приємне завершення.

Буває, що сама себе не можеш зрозуміти, а натикаєшся на якусь книжку — і вона все розставляє на місця, зриває пломби з душі.