Книга / твір

Я вважав нелюдів бездушними чудовиськами, а твій... Флорен віддав за тебе життя... це набагато більше, ніж я зробив. Адже так пишався своєю людяністю. Дурень!

Іноді якась дрібниця здатна зробити на нас дію, абсолютно невідповідну з її фактичним значенням. Все залежить від ситуації та від нашого настрою в ту хвилину.

Життя біля моря. Це найкраще – чути його шум день і ніч, вдихати його запах, гуляти вздовж берега і стежити за обрій, де заокруглюється земля… Усвідомлювати, що там, у глибині, відбувається стільки всього такого, що нам ніколи не побачити і не впізнати. Мов за твоїм порогом одразу починається якась велика таємниця… А ще шторми. Коли хвилі перехльостують через хвилеріз, вітер гне дерева як траву, а ти спостерігаєш за всім цим, сидячи в будинку, де тепло, сухо та затишно.

Я мушу нагадувати собі, що треба дихати... Чи не нагадувати своєму серцю, щоб воно билося! Начебто згинаєш тугу пружину — лише з примусу я роблю навіть найважчу дію, коли на нього не штовхає мене моя головна турбота.

Я смію все, що можна людині, хто сміє більше, та не людина!

Для підданого сміливцем бути треба, Щоб чесним бути.

У тобі можна побачити всі пори року, від кожного потроху.

-... я часто думаю, як іноді несправедливо розподіляється щастя життя.

Думки — річ цінна, від них багато користі.

У Росії нічого немає , але є пісні, від яких хочеться плакати.