Книга / твір

Сонце не просто зійшло, воно нарило як потік і переповнило весь світ.

Немає жалю у князів: Їхня ненависть, як їхня любов. Бідою вічною загрожує.

Те, що для тебе нічого не означає, для когось все.

Адже в коханні — звичайно, справжнього кохання — найболючіше не отримувати удари, а самому їх завдавати.

Я сиджу на березі подовгу, годинами, і забуваю про все сумне і негарне, і думаю, що без краси людині немає сил жити. Вам не здається, що сприйняття краси – не менш сильний інстинкт, ніж доброта та співчуття до людей?

Коли намагаєшся стати дурнішим, ніж ти є, це нерідко вдається.

Бажання йти вперед необхідно, навіть щоб зробити маленький крок.

В одну мить промайнуло перед очима все його життя. І тільки зараз він побачив, наскільки вона в нього була короткою та сіренькою. І так йому стало прикро за своє життя і так йому стало шкода себе, що горло стиснули спазми і важкі, великі сльози покотилися брудним, зарослим обличчям.

Люди – канатоходці. Вони йдуть канатом і щомиті загрожують зірватися. Канат - їхній внутрішній стрижень. І коли вони зриваються, політ буває не завжди коротким, але завжди болючим.

Поїзди – чудові; я обожнюю їх, як і раніше. Подорожувати поїздом означає бачити природу, людей, міста та церкви, річки, – по суті це подорож життям.