Книга / твір

Я люблю тебе не шалено, але впевнено.

Що було, те було, дивіться вперед, а не назад і живіть тим, що буде, навіть коли вам багато років.

Доля по-різному може зіштовхнути двох рідних людей.

... за великого оборотного капіталу завжди можна знайти прибуткову справу.

Самотня примара, він сповіщає правду, яку ніхто ніколи не розчує. Але поки він каже її, щось у світі не перерветься. Не тим, що змусиш себе почути, а тим, що залишився нормальним, ти зберігаєш спадщину людини.

Ти проводила на війну синів, — якщо не ти, так інша, така сама, як ти, — інших ти вже не дочекаєшся навіки, а якщо ця чаша минула тебе, то вона не минула іншу, таку, як ти. Але якщо і в дні війни у ​​людей є шматок хліба і є одяг на тілі, і якщо стоять скирти на полі, і біжать рейками потяги, і вишні цвітуть у саду, і полум'я вирує в домні, і чиясь незрима сила піднімає воїна з землі чи з ліжка, коли він захворів чи поранений, — усе це зробили руки моїй матері — моєї, і його, і його.

Прощай! Не знаю, чи побачимось знову. Холодний страх Пронизує кров.

Нестабільності я не визнаю, Противні, бридкі, мерзенні мені натури, Зміняють вічно суть свою, Як ртуть від змін температури.

Притворники. Вони здаються більш щирими, ніж люди, яким нема чого приховувати.

— Як ви вважаєте, ми колись зможемо жити нормально? - Нормального життя не існує, - відповів Метт. — Є просто життя.