Книга / твір

Спогади — оманлива штука, а спогади дитинства найчастіше спотворені впливом, якого ти тоді ще не помічаєш. Діти не помічають перспективи світу, горизонт їх вузький, інтереси егоїстичні, багато чого з того, складає їхній досвід, нав'язане батьками.

Людина багато століть всіляко намагалася якось вплинути на функції духовних сил — за допомогою гіпнозу, різних препаратів, здебільшого небезпечних, за допомогою посту, старанних молитов. Мотиви багатьох спроб були безкорисливими і часто були втечі від реальності, але не рідше це було прагненням отримати владу над людьми.

Балаканина про добро, яка не переходить у вчинки, веде до світла не більше, ніж облизування корінців розумних книг у міській бібліотеці.

Я просто подумала - як же це здорово, коли тебе люблять до повної знемоги, так, що і пальцем поворухнути сил немає.

Ця війна була найгіршою з усього, що сталося останнім часом, і почалася вона тому, що одні хочуть збагатитися, захопивши багатства інших.

— Може, я помиляюся, але мені завжди здавалося, що жінки віддають явну й дуже образливу перевагу людям суворої моральності і навіть іноді порочним перед людьми чистими. Мало того, до людей абсолютно чистих вони показують якусь ненависть. Вибачте, мені так здається. — І ти думаєш, що сказав щось дуже жахливе про жінок, щось дуже прикро для нас? Так знай же, що жінки мають рацію в цьому випадку, тому що немає більш нестерпних деспотів, як ви, люди.чисті. Ви створюєте у своїй уяві якихось небувалих богинь, та потім і гнівайтесь, що не знаходите їх насправді. Ви, чисті натури, не тільки не вибачаєте, але навіть готові образити кохану жінку, якщо вона не схожа на ті бліді, неживі шаблони, які створені вашим уявою.

- Що ти найбільше не любиш? – Розумні розмови із дурними людьми. – А що любиш? - Дурні розмови з розумними людьми.

Дехто подумає, пісні писати — що млинці пекти. Може, попсові опуси так і виготовляються, але в арійському цеху все зовсім не так.

Але знайте, що і найлагіднішу людину можна довести до сказу. Не всі злочинці - злодії, і смирна людина зважиться на злочин, коли йому іншого виходу немає.

Кожна пора має свої закони. Восени сподіваєшся, взимку віриш, навесні чекаєш, влітку — отримуєш.