Книга / твір

Ми всі ніколи не бачили одне одного. Ми питаємо один одного і відповідаємо, ми живемо разом, завжди разом проводимо час, але не знаємо, хто ми!

Жаль - емоція дурна і марна, не знаходиш?

Страх – це емоція, а боягузливість – лінія поведінки.

Щастя та успіхи тобі прощають лише за умови, що ти великодушно погоджуєшся розділити їх з іншими. Але якщо хочеш бути щасливим, ти не можеш надто піклуватися про інших. Становище безвихідне. Будь щасливий і судимий або не знай засудження і будь бідолашною.

Все почате погано міцніє злом.

- А чому я? Чорт, це питання можна написати на моїй надгробній плиті.

Мені добре відомо, що сміливій людині зцілення приходить, так би мовити, зсередини: воно досягається примиренням з стражданням і смертю, відмовою від бажань і самолюбства.

Якби було ясно, вони б згоріли від сорому. Але навколо чорніла ніч.

Будь-який вибір ми робимо самі. Так, він залежить від обставин, знання, можливостей. Але на що б ми не спиралися, роблячи цей вибір — жити з результатами потім нам.

І ось я встав, забув, забувся, Втомившись від вигадок і смислу. Став нарешті самим собою, Наодинці зі своєю долею. Я став самим собою, не знаючи, Навіщо я став собою. Як зграя Летить невідомо куди У пориві віщої праці.