Книга / твір

Ах, цей бридкий білий — коли він уже згине! — зі своєю пляшкою спирту, гаманцем і сифілісом, цей мерзенний білий зі своїм лицемірством, жадібністю та безплідністю!

Тепер він прийняв рішення — він вирішив накласти на себе руки. Чаша страждання переповнилася, страждати довше він не в змозі. Смерть позбавить його мук. Потрібно померти.

Інші люди вважають, що ти повинен їх від куль затуляти, а самі твоє ім'я запам'ятати не турбуються.

Мені здається, що найкращий спосіб насолоджуватися миттю – не сумувати за минулим. Жаль тягнуть тебе вниз, тягнуть назад у минуле, коли тобі треба рухатися вперед. Тяжко і неприємно програвати в якійсь угоді, але ще важче і неприємніше страждати від почуття провини з цього приводу. Ми всі робимо вчинки, про які потім шкодуємо. Іноді вони здаються нам великими помилками, але пізніше, озираючись назад, ми бачимо, якими незначними були наші провини насправді. Жаль, що викликає почуття провини, може принести хіба що безсонні ночі. Але я переконаний: минуле є минулим. Його не можна змінити. І навіть якщо ти справді зробив щось не так, жалкувати вже пізно – треба йти вперед.

Все скінчено, – слабким голосом сказав кіт і млосно розкинувся в кривавій калюжі, – відійдіть від мене на секунду, дайте мені попрощатися із землею. О мій друже Азазелло! - простогнав кіт, стікаючи кров'ю, - де ти? − кіт завів згасаючі очі у напрямку до дверей у їдальню, − ти не прийшов до мене на допомогу в момент нерівного бою. Ти залишив бідолашного Бегемота, промінявши його на склянку - правда, дуже хорошого - коньяку! Ну що ж, нехай моя смерть ляже на твою совість, а я заповідаю тобі мій браунінг.

У ладній постаті її й в обличчі була та гаснуча, ущербна краса, якою неяскраво світиться жінка, що прожила тридцяту осінь. Але в глузливих холоднуватих очах, у рухах вона ще зберігала невитрачений запас молодості. Обличчя її з м'якими, привабливими у своїй неправильності рисами було, мабуть, найпересічнішим. Лише один контраст різко впадав у вічі: тонкі смагляво червоні розтріскані, гарячі губи. Вона охоче сміялася, але в посмішці її прозирало щось завчене.

Краще взагалі не мати мізків, ніж шукати їм настільки погане застосування.

Фортуна благоволіє сміливцям.

Обіймаю ззаду: — У тебе сивого волосся повно. — Так, вже неновий. Найбільше боюся, що ти знайдеш собі якогось молоденького. І будеш із ним нещасна. Мабуть, це все, що я знаю про кохання.

Якщо трапиться, що двоє на призначене місце вийдуть, і один проти одного шпаги оголять, то ми кажемо таких, хоча ніхто з них уражений або умертвлений не буде, без будь-якої милості, а також секундатів або свідків, на яких доведуть, смертно стратити і цих пожитки відписати.