Книга / твір

Які страждання завдаємо ми коханим!

Як миттєво утворюється натовп... як раптово виникає і перетворюється на одне величезне око.

Може моє життя порожнє і нудне, але принаймні воно моє, а не ширпотребне, секонд-хендівське, з чужого плеча.

У цьому весь секрет щастя і чесноти: люби те, що тобі призначено.

Пам'ятати — це все одно, що розуміти, а чим більше розумієш, тим більше бачиш доброго.

Моя філософія — це уявлення людини як істоти героїчної, для якої моральна мета життя — власне щастя, найблагородніша діяльність — творчість, а єдиний абсолют — розум.

Коновалець узяв мене під свою опіку і частенько відвідував: ми вдвох тинялися містом. Одного разу він навіть повів мене на спектакль у Берлінську оперу, але загалом розваг у моєму житті там було не так уже й багато. Українська громада була дуже бідною, і про те, щоб дозволити собі якусь розкіш, не могло бути й мови. Якщо вас запрошували на чай, то цукор прийнято було приносити із собою.

- Запам'ятай, мародерство - це якщо ти знайшов труп і обібрав його. Якщо ти завалив людину і забрав її шмотки - це вбивство та розбій. А в нашому випадку можна говорити про бойові трофеї. Зрозумів?

На старість життя така гидота...

Але в мене ніколи не було такого друга. І якщо дійде до справи, я за неї будь-якому голову відірву! Це таке дівчисько, таке… Їх, може, на мільйон – дві, а може, і взагалі одне – одиничний екземпляр! А… ще вона гарна!