Книга / твір

Мабуть, це було найбільше, на що вона могла піти в цій розмові: дати нарешті зрозуміти йому, що їхні стосунки не є звичайними відносинами, що в цих відносинах є таємниця.

Хочеш завдати шкоди комусь, хвали його, і ти нацькуєш на нього ворогів своїх.

Не можна, матінко, без гріха: у світі живемо.

- Круто! — І знову ти маєш рацію, а коли ти маєш рацію, то ти маєш рацію!

Незважаючи на свій похилий вік – цілих двадцять два роки!

— Дорога ще попереду довга, — зауважив Гендальф. — Але ж це дорога додому.

Самотність – як голод: ти не помічаєш, як ти зголоднів, доки не почнеш їсти.

Всередині мене лунає незрозумілий біль. Біль минулого. Такий біль виникає саме тоді, коли дуже хочеться щось повернути, але час виявляється набагато сильнішим за нас і він нам непідвладний.

І скільки б не було граблів, ми все одно можемо знову наступити на них. Тому що бажання бути коханою завжди сильніше за страх.

Коли намагаєшся контролювати те, що тобі не по зубах, світ остаточно розлітається на шматки в невмілих руках.