Книга / твір

Коли поруч старші, легко бути дитиною. І тільки втративши людей похилого віку, запізно вдається усвідомити, як же це добре і цінно мати можливість залишатися дитиною.

Безкарність - важливий момент, це і відрізняє любителів від профі. Вчинити злочин легко – будь-який дурень зможе. А от не потрапити при цьому – зовсім інша річ.

Час все лікує, зрозуміло, але так повільно, чорт, надто повільно!

Як же вимагати від інших те, чого я не можу зробити сам?

... я не увійшла ще в той вік, коли думка про втрачені і вже недоступні можливості отруює життя. Мені особисто набагато більше отруює життя думка про всі ті можливості, які у мене не вистачило розуму прогаяти. Скільки часу витрачено на нісенітницю, скільки сил, грошей і обдарувань ухоплено на пусте бажання подобатися, на чужих, чужих, непотрібних людей!

Коли паровоз на паровоз летить, взаємна аварія виходить, однак.

Спробуй жити так, щоб ти завжди міг сказати правду.

Ось ще уста, які говорять одне, тим часом як серце думає інше.

Так і мені дізнатися сталося, Що за птах Купідон; Серце пристрасне полонилося; Зізнаюся, і я закоханий! Пролетів час щастя, Як, любові не знаючи тягар, Я живав та поспівував.

Гей, це лише вбивство, давай не будемо ставитися до цього занадто серйозно, гаразд?