Книга / твір

Людина з боку (кожна людина знаходиться в цій позиції по відношенню до всіх інших) судить про становище іншого інакше, ніж той, кого це безпосередньо стосується, або занадто похмуро, або надто оптимістично, і так у всіх випадках: чи то щастя чи нещастя, любовна трагедія чи творча деградація

Справжнє кохання триває вічно.

Теорія – вивчення правил. Практика – вивчення винятків.

Так уже влаштовано на світі, що людина, переставши турбуватися про одне, починає турбуватися про інше.

Існує тільки одна різниця між безумцем і мною. Я не збожеволів.

Дисидент – це людина із платним почуттям справедливості.

Ненависть і любов — одне й те саме. Все починається з кохання, а ненависть — лише її зворотний бік. Але з цього випливає, що ми маємо рухатися і в іншому напрямку — від ненависті до кохання. Виходить, ненависть — хороша передумова для того, щоб вчитися, змінюватись і наступного разу вчинити по-іншому.

Дорослі – майже всі дорослі – вважають, що дітей треба захищати від правди. На їхню думку, якщо вони будуть правдивими, то вкрадуть у тебе якусь частину дитинства. Їм здається, що правда отруїть тобі дитячі роки.

На мою думку, людям подобається трохи помилуватися руйнуванням. Пісочні замки, карткові будиночки – із цього й починають.

Комплекси — це, звичайно, чудово, але колись треба ж їх позбуватися.