Книга / твір

Скарлетт, ти не перестаєш мене дивувати. У тебе якась дивовижна здатність вибирати не тих людей і не ті речі.

Мене нудить від цього, Джейкоб. Ти можеш уявити, як мені? Мені навіть не подобається Белла Свон. А ти змушуєш мене вбиватися по цій любительці кровопивців, немов я теж закохана в неї. Тобі хоч відомо, чому мене це так бентежить? Вчора вночі, наприклад, я впіймала себе на думці, що мрію її поцілувати! І що, чорт забирай, накажеш мені з цим робити?

Необхідність може бути ні страшної, ні доброї. Необхідність необхідна, а все інше про неї вигадуємо ми...

Твої вчинки начебто милосердні, але, за словами, ти нещадний.

Чим рідше нас балує щастя, Тим солодше вдаватися нам Припущенням та мріям.

- У мій час було інакше. Нас вчили нічого не розуміти. У цьому й полягала колишня система освіти. І це було дуже цікаво. Ми з сестрою стільки мали не розуміти – навіть перерахувати неможливо. Я завжди збивалася з рахунку. А сучасні жінки, кажуть, усі розуміють. — Окрім своїх чоловіків. Це єдине, чого не розуміють сучасні жінки. — І дуже добре, що не розуміють. Інакше навряд чи вцілів би хоч один щасливий шлюб.

Жінки у коханні майже завжди жертви. Жінки більше страждають від кохання. Може, вони більше одержують.

Я не в змозі жертвувати необхідним, сподіваючись придбати зайве.

Потурати гріху є той самий злочин, Карая одного, рятую багатьох я.

Ні про що не можна судити, нічого не можна бажати, ні на що не можна сподіватися, нічого не можна боятися... якщо щось не уявлено.