Книга / твір

Раннім ранком слова — безбарвні ярлики.

Людині у міфі затишно. Можна сказати, що міф – рідний, батьківський будинок людського розуму, який йому не хочеться покидати.

... він легко відірвався від землі і полетів уві сні. Ті, хто ніколи не літав таким чином, можуть вважати це ненормальним, але в глибині душі вони, судячи з усього, відчувають легку заздрість.

П'ятнадцять років працюю із убивцями, а напевно засвоїв лише одне. Вони всі шукають, кому про все розповісти.

Невже ти думаєш, що я можу тепер піти через простий непорозуміння, через якусь маленьку образу? Невже ти не зрозумів, що для мене все, що трапилося серйозно, дуже серйозно, занадто серйозно?

Війна – час сильних почуттів.

У невтішних ситуаціях люди завжди шукають розради де тільки можна. І знаходять.

На повітрі та сонячному світлі не проживеш.

У мене постійно запитують, як я, але насправді це нікому не цікаво.

Чайки, від яких ти полетів, стоять на землі, вони кричать і б'ються один з одним. Вони живуть за тисячі миль від неба, а ти кажеш, що хочеш показати їм небеса звідти, з Землі! Адже вони, Джон, не можуть розгледіти кінців своїх крил.