Книга / твір

Гірше ні, якщо людина застрягла у дитинстві.

До семирічного віку, поки я жила в Москві, мені вселяли, що книги, наука, вченість - це добре. Тому, коли я переїхала в Америку, я була дуже здивована, дізнавшись, що книги — це зайве, сумнівне, мало не ганебне.

- Ти щаслива? — А що таке щастя? — Ти маєш рацію… Хто знає, що це таке? Можливо, триматися над прірвою.

Хто надто довго роздумує над кожним кроком, стоїть усе життя на одній нозі.

Пам'ятка: У жодному разі не закохайся знову. У жодному разі нікому більше не вір. Їж. Вставай вранці. І, ради бога, перестань плакати.

Мені здається, цього злодія всіх задумів і пригод не тільки посередньому, а й найпрекраснішому історику порядно описати навряд чи вдалося б; якого всі вигадки не від розуму і військового розпорядку, а від зухвалості, випадку та удачі залежали.

Ми обидві наче глухонімі. Глухонімі, кожна своєю мовою.

Це зовсім не схоже на кохання з першого погляду. Це швидше... як тяжіння. Коли бачиш її, сили землі перестають тримати тебе. Тільки вона тебе тримає. І все, крім неї, втрачає своє значення.

Північ - це секрет самого часу, дня, що йде в історію, поки ми спимо, дня, який не повернеться більше ніколи.

Правду скільки ні топи, все одно спливе.