Книга / твір

Ранок затягнувся кілька років.

Коли приходить зима, навіть із наймогутніших дубів опадає листя.

Дурні ніколи не закінчуються. Природа запасає їх про запас.

Даремно ти йдеш зі мною. Тобі боляче на мене дивитися. Тобі здасться, ніби я вмираю, але це неправда.

Чесно кажучи, ти потрапив у моє хворе місце — все життя я про це думаю: чому світ сповнений нерозуміння? На всіх рівнях! Літні люди не розуміють молодь, а молодь - старих, один одного не розуміють сусіди, вчителі та учні, начальники і підлеглі, держави не розуміють свої народи, а народи - своїх правителів. Немає розуміння між класами — це Карл Маркс вигадав, що одні класи повинні ненавидіти інші. Все це навіть у тих випадках, коли люди говорять однією мовою! А коли на різних? Як один народ може зрозуміти інший? От і ненавидять одне одного від нерозуміння!

Коли людина не має мети, їй нічого більше робити на цьому світі. Тоді він починає вмирати. Тоді метою стає смерть, і рано чи пізно вона приходить, щоб дати йому ще один шанс.

Розуміння звільняє. Нічого не засуджуй, ні про що не турбуйся. Намагайся зрозуміти.

І, як і раніше, палити було насолодою — приємно було дати волю своєму гніву, палити, рвати, трощити, роздирати на шматки, знищувати безглузду проблему. Нема рішення? Так от, тепер не буде і проблеми! Вогонь дозволяє все!

Є в нашому житті речі, проти яких ми безсилі.

У деяких районах міста цікавість не тільки вбивала кішку, але ще й скидала її в річку з прив'язаними до лап свинцевими вантажами.