Книга / твір

Збрехати трохи - неможливо; той, хто бреше, бреше до кінця.

Наші історії — ось те, що ми тягаємо за собою в наших мандрах через океани та кордони, через життя. Невеликий запас кумедних випадків, всіх цих«а потім сталося ось що», наших особистих«жили колись були». Ми — це наші історії, а коли ми йдемо, то, якщо пощастить, наші історії забезпечать нам вічне життя.

Для вас, чоловіків, поразка - це всього лише відсутність успіху. У цій, настільки нерівній, грі ми (жінки) виграємо, якщо нічого не втрачаємо, а ви втрачаєте, якщо нічого не виграли.

Я зобов'язана друзям, які надають мені честь своїм відвідуванням, і глибоко вдячна друзям, які позбавляють мене цієї честі. У них у всіх друзі такі самі, як вони самі, — контактні, дружать на ґрунті покупок, майже живуть у комісійних лавках, ходять один до одного в гості. Як я заздрю ​​їм - безмозглим!

Коли мені кажуть, не роби цього, я відразу все роблю навпаки.

Любов подібна до дерева: вона росте сама собою, глибоко пускаючи в нас коріння, і нерідко продовжує зеленіти навіть у спустошеному серці. І ось що незрозуміло: сліпа пристрасть — найзавзятіша. Вона особливо сильна, коли вона нерозумна.

Я втомилася від цього світу, де найважливіша зовнішня сторона будь-чого. Від свиней, які лише виглядають жирними. Від сімей, що здаються щасливими та благополучними. Я втомилася від того, що тільки здавалося б щедрістю. Або коханням.

... Одна людина відрізняється від іншої саме сумою накопиченого ним досвіду, сумою переживань - і тих, що відклалися в голові, і забутих. Тому навіть схожі події кожен із нас бачить зовсім по-різному. Хтось раніше вперше стикається зі смертю, а хтось згодом. Хтось відразу зустрічає кохання, хтось чекає довше. Два свідки однієї і тієї ж аварії, як ми знаємо, розкажуть про неї зовсім по-своєму, кожен — своєю мовою, незрозумілою іншій. У світі не сто елементів, а два мільярди, і всі вони виявляють різні властивості.

Якщо вона обрала свого чоловіка, то буде говорити з ним доти, доки не залишиться слів, підтримає, якщо він буде в стані крайнього відчаю або безвиході, обійме, коли він захворіє, і радітиме разом з ним, коли він досягне вершини успіху.

Все перебуває в русі і від початку було призначено для руху. Життя тече. Навіть якщо людина постійно живе на одній і тій же вулиці і в тому самому будинку, сама вона щодня інша.