Красиві цитати

А старшина весь був загострений, на той крик загострений. Єдиний, майже беззвучний крик, який раптом вловив, дізнався і зрозумів. Чув він такі крики, з якими все відлітає, все розчиняється і тому дзвенить. Усередині дзвонить, у тобі самому, і дзвони цього останнього ти вже ніколи не забудеш. Немов заморожується він і холодить, смокче, тягне за серце, і тому так поспішав комендант.

Совість не застосовується до того що робиться на користь об'єкта; в любовному засліпленні йдеш на злочин, зовсім у цьому не каючися.

Совість люблячого чоловіка - ангел-охоронець коханої ним жінки.

Коротше, люди продовжували перебувати по вуха у покорі та одержимості, жили рефлексією і продовжували мати об'єкт для рефлексії, який поважали, і перед яким відчували благоговіння і страх. Речі перетворили на уявлення про речі, на думки і поняття, і тим самим залежність від них стала ще глибшою і нерозривною. Так, наприклад, легко виходять з покори батькам або перестають слухати вмовляння дядька чи тітки, прохання брата чи сестри, але відкинута в принципі покорапродовжує опановувати совістю, і що менше піддаються настановам окремих людей, визнаючи їх нерозумними, тим міцніше тримаються за сам принцип обов'язку та поваги до рідних і тим важче прощають собі гріх проти свого уявлення про родинне кохання та повагу.

Бувають очевидні моменти, які вибивають тебе з колії. Наприклад, коли ти розумієш — твоя кохана людина була сьогодні з кимось іншим. Це завжди гидко і тяжко. Але якщо ти любиш, ти відпускаєш. Сувора правда: якщо ти чогось«недодаєш», людина шукатиме це в іншому. Нема кого звинувачувати...

Можливо, це і є любов — можливість поблизу з іншою людиною розкрити таємниці зовсім простих, але водночас нескінченно складних речей, — тиші, ранкового туману над річкою, світла місяця.

— Від тебе шлуночкова екстрасистола. — Це добре? — Від тебе серце в мене завмирає.

Пристрасть не обмежується сексом. Пристрасть - це глибокий інтерес та ентузіазм. Коли ви пристрасно любите когось, або навіть щось, ви щиро дбаєте про нього, ви постійно зацікавлені у його добробуті. Ось чому, коли ми втрачаємо пристрасть до чогось, ми втрачаємо почуття любові. Адже якщо втрачаєш інтерес чи ентузіазм по відношенню до когось, важко любити цю людину.

Ось ще уста, які говорять одне, тим часом як серце думає інше.

Навіть якщо друзі вмирають, вони не зникають. Вони живуть у наших серцях, і ми їх не забудемо.