Мудрі цитати

Жити означає мислити.

Убога людина, що не має нічого, чим би вона могла пишатися, хапається за єдине можливе і пишається нацією, до якої він належить.

— Я дуже жалкую, що не слухав, що мені казала мама, коли я був маленьким. — І що вона казала? - Не знаю, я ж не слухав.

— На відстані двадцяти одного фута я переміг би [з ножем проти стрільця]. На великій відстані маю й інші можливості проти стрільця. — Наприклад, домовитись? - Наприклад, втекти.

Повинен зізнатися, я маю слабкість до рудих жінок, не знаю, чому. Це моя кнопка, на яку легко натиснути, щоб я став раптовим і ввічливим. Строптивість йде кудись у землю, як електричний струм, пронизуючи мене по вертикалі з голови до п'ят. Струмениться по спинномозковій рідині. Висвічує кожну клітину істоти. Мабуть, тут щось від язичництва, дрімуче, тверде, що спонукає до насолод, інакше кажучи – сила кореневищ, які не знають інтелігентних слабкостей та рефлексії. Те, про що апостол Павло мудро помітив:«Бо за внутрішньою людиною знаходжу задоволення в Божому законі; але в членах моїх бачу інший закон, що протистоїть закону розуму мого і робить мене бранцем закону гріховного, що у членах моїх». Ось і я стаю бранцем закону язичницького, приємного, просоченого життєдайною енергією Ероса. Так би мовити, обнуляюсь.

— Ну скільки у нас рятувальних капсул? - Ні однієї. - Добре перерахував? - Два рази.

Я вимкнув радіо ніби зачинив сміттєпровід.

Один доїть цапа, а другий йому підставляє решето.

Мені здається, комп'ютерні віруси варто розглядати як форму життя. Це багато говорить про природу людини: єдина форма життя, яку ми створили на даний момент, несе лише руйнування. Ми створюємо життя за образом і своєю подобою.

- Як її звати? - Надя. — Стриптизерка? — Танцівниця... Просто танцює без одягу...