Араміс

— Якщо я ще колись поскаржуся, що мені не вистачає пригод... — Я тебе так відколочу, що ти благатимеш про помилування. — Я хотів сказати:«Нагадай мені про цей момент», але твоя ідея теж згодиться.

— Стіни монастиря… Повітря монастиря!… Мене завжди сюди тягнуло. — Тягнуло, звичайно, монастир жіночий!

— Те, що ти бачив... — Я не бачив нічого, бо весь ранок був тут, отже, просто не міг нічого бачити, ясно? Повірити не можу, що ти спав із королевою! - Ти ж нічого не бачив!

Кардинал - не дама, розмова піде не про кохання.

Навіщо відокремлювати себе від коханих стіною брехні?