Дін Вінчестер

— Щоправда, навіть у Стенфорді, я так по-справжньому й не вписався в атмосферу. — Бо ти виродок. - Так, дякую. — Я теж виродок і завжди буду з тобою.

— Не дай Боже жити в такому місці! - Чому? — Вилизані лужка!«Як справи, люба?». Я б збожеволів...

— Чухати! - "Очешувати"? Ти що, рибний маніяк?

Ну че, як скопперфільдуємось звідси?

— Я відчував зв'язок із тобою із самого початку. Споріднений дух, скажімо так. Ми з тобою дуже схожі. - Точно. Крім того, що я не вбивав свого брата. — Ти врятував свого. Чому? — Тому що сім'ї не відмовляються... ніколи.

- Я що, в раю? — Спокійно, хлопче, ти у Вісконсіні.

Який вишуканий декор. Період раннього кровосансу.

Це просто винос мозку! Звідки цей перець дізнався? Тут все, просто все: від вантажівки-расиста до подробиць мого сексу! Я весь, як на долоні, чувак!

- Все, ми падаємо! - Це просто зона турбулентності. — Ми все одно розіб'ємось, не треба мене втішати!

- Ваш родич багато п'є? - Сем?! Пара пива і він у караоке!