Дін Вінчестер

— Зараз вгадаю, чи приїхали за антикваріатом? - Як ви здогадались? - По очах бачу. Ну що, одне двоспальне ліжко? - Що? Ні, ні, ні, що ви! Дві окремі. Ми брати.

— Ми завжди чудово святкували Різдво! - Ти нас ні з ким не плутаєш?

- Зодіак? - Сім жертв. - Дамер? — 17. — Жах кошмарний, старий. А на вид на тебе не подумаєш. - Це " Справжній злочин ", Дін. Це хобі. - Ні. Рибалка або вишивання - це хобі. Захоплення статистикою серійних убивць - це хвороба.

— Ти міркуєш, як небіжчик, Дін. — Я міркую, як людина, яку все дістало! І він не розуміє, навіщо йому це все було потрібне! — Ну, вибач, бідолашний! Ти ненормальна людина. - Дякую. - Кинь! Ти вже намагався зав'язати з полюванням і жити нормальним життям... А в результаті сидиш із буркотливим дідусем у фургоні, набитому зброєю. Нормальні люди так не поводяться! Ти мисливець, а, значить, робитимеш те, що потрібно зараз. А якщо будеш віддаватися зневірі, хтось підкрадеться і знесе твою погану голову! Так що постарайся знайти привід знову повернуться до ладу - будь то любов,ненависть чи грошове парі. Годі з мене похорону, годі! Помреш раніше за мене — уб'ю!

Дивись, Симпатика пише:«Сюжетна лінія демонів неоригінальна. По суті, суцільні штампи і банальщина». Іди ти до біса, Симпатико. Це наше життя.

- Слон? - Так. - Справжній слон? — Слонішого не буває.

Якщо намагатися у всьому знайти сенс, можна з'їхати з глузду вже через тиждень.

Дайте жінці чупа-чупс!

— Коротше, вихопив я арбалет і всадив срібну стрілу прямо в серце цієї мерзенної образи. Семмі чекав нас у машині, а ми з татом відтягли цю тварюку в ліс і гарненько просмажили. Я сидів, дивився на вогонь і думав: Мені шістнадцять. Хлопці в моєму віці стурбовані прищами та побаченнями. А я бачив таке, що вони ніколи не дізнаються. Що їм навіть не снилося. І ось саме тоді я ніби... — Вибрав свій життєвий шлях? - Ага.

— Треба зацінити новий фільм про Індіану. - Вже зацінив. - Без мене? — Ти був у пеклі. - Це не відмазка.