Сем Вінчестер

— Та гаразд, Боббі! Нікому не потрібна ця фотографія. — Підтримую. — Мовчати! Ви моє пиво хвилюєте. До того ж, треба мені хоч щось на згадку про ваші жалюгідні морди. — Ха! Приємно, що тут оптимісти!

— Дін, тягни тазик. — Знайшов щось? — Ні, блюватиму.

- Як плече? - Розкішно!

— Я не можу зупинитися зараз. — Можеш. Береш і зупиняєшся.

— Не даси мені померти спокійно? — Просто не дам померти.

— Джерсійський диявол? Я думав, це нісенітниця, місцева небилиця! — Розповіді про зустрічі з ним існують у тих краях ось уже понад 200 років. За однією версією у нього крила кажана, за іншою — роги та хвіст і ось ще... Кінська голова! — У газеті скоріше голова Чубакки... Цією тварюки тільки з Трансформером махатись!

— А ти чого так збудився? - Стріптизерки, Семі, стриптизерки. У справі замішані дівчатка зі стриптизу, нарешті!

— Коли я сказав батькові, що боюся відчиняти шафу, він дав мені револьвер. — А що ти хотів? — Але ж мені було дев'ять років!

— Тато відпустив тебе одного на полювання? — Мені 26, чувак.

— Стривай, а який у нас план? — Не здохнути!