Надприродне

— Сем, я не менше за тебе хочу розрахуватися з Гадріелем. Але твоє життя дорожче. Знаєш, перебування людиною змінило моє ставлення не лише до їжі. Воно змінило моє ставлення до тебе. У сенсі тепер я розумію твої переживання. - Це ти про що? — Єдина людина, яка лажала ще частіше і крутіше, ніж ти... це я. І тепер я знаю, як це відчувати провину. Знаю, як це... Тепер мені відомо, як це шкодувати, Сем.

Якщо вже я у що не вірю, то це у збіги!

— Навіщо тобі стільки цигарок? Ти ж не куриш! — Жартуєш? Це тутешня валюта!

- Думаєш, ви господарі планети? Хто дав вам право? - Ніхто не давав. Ми взяли його самі.

— Ми хочемо, щоб ти розслабився та налаштувався. — Я зараз засмутюся і піду! (- Ти нам потрібен незворушним. - А я візьму, обурюсь і свалю!)

— Ти співаєш«Металіку»? — Це мене заспокоює.

Мабуть, моя доля — підводити коханих людей... Я підвів батька, а тепер, виходить, і тебе підведу, так?

Я тут подумав... скільки ж нечисті існує лише тому, що люди вірять у неї?

Сім'я — це не список, хто кого народив.

Я ніколи не розумів вас, язичників. Ви такі дріб'язкові, нікчемні. Завжди гризетесь, завжди готові зрадити своїх. Не дивно, що планета перейшла до нас. Ви ще гірші за людей, ви гірші за демонів, а претендуєте на божественність. І ще кажуть, що я загруз у гордині...