Надприродне

- А як годзила? - Я її уклав. — У тебе завалявся бамбуковий кинджал з благословенням священика? - Дробарка. — А значить дробарка? Це... це, мабуть, крутіше... всього.

Але я геній, навіть геній у квадраті, я з'ясував, де його шукати.

— Настали дивні часи. - Вони завжди були дивні.

- Ти ж обіцяв не витягувати мене з Ада. - Так, я збрехав! Подай на мене до суду!

А може, примари зривають зйомки, бо вважають, що фільм — фуфло? І в цьому вони мають рацію.

Ви не заслужили пощади. Жоден із вас.

— Я сам тебе прикінчу. - Яка краса! Враховуючи, що ти весь у мене. - Це ще як розуміти? - Ти не перестаючи думаєш про неї з того часу, як побачив, як вона капає з леза ножа. - Ти помиляєшся. — Казки розповідатимеш братові. Я можу зазирнути у твою голову. Твої думки біжать лише однією звивиною — кров. Кров. Кров. Жага влади. Така сама, як завжди. Ти знову хочеш стати сильним. Але не просто сильним, а найсильнішим. Добрі наміри – найшвидший шлях у пекло, приятель.

— Зараз вгадаю, чи приїхали за антикваріатом? - Як ви здогадались? - По очах бачу. Ну що, одне двоспальне ліжко? - Що? Ні, ні, ні, що ви! Дві окремі. Ми брати.

— Це справжня зброя? - Так. Це справжня кам'яна сіль. І справжні фальшиві посвідчення.

Чувак, не плутай реальність із порно. (Дін, ти знову плутаєш реальність із порнухою!)