Фільм

— Навіщо тобі стільки цигарок? Ти ж не куриш! — Жартуєш? Це тутешня валюта!

— Порізався, коли голився? - Так. - Бритва стара? - Обличчя старе.

— Іноді, побачивши когось на відстані, починаєш фантазувати. А побачивши його поряд із собою, раптом починаєш шкодувати про все.

Якщо вже мріяти, то по-великому.

— Ти шкодуєш, що не одружився з Сарі? - Звичайно ні, ми в дитинстві бігали з нею голяка! Вона просто як... ну, як частина краєвиду!

Чим уважніше дивишся, тим менше бачиш.

— Мене звуть Іві. - "Іві"... "І", "Ве", "І"... Ну так, звичайно!. - В якому сенсі? - У тому сенсі, що я, як і Господь, не кидаю кістки і не вірю у випадкові збіги.

— Що, тут ми житимемо? — Тут ми насолоджуватимемося життям.

Спокійніше, Білле, а то твій передчасний інфаркт зіпсує мені відпустку.

Ніщо дійсно важливе не може бути в тягар.