Фільм

- Секунду, секунду! А взагалі про яку зброю йдеться? — Так, що вб'є Таноса. — А, а може нам усім стати таким? — Ні, смертним воно непідвладне. Тіло розсиплеться на порох, помутніє розум.

— Ти тільки глянь на цей зад: платонічний ідеал, не зад, а одкровення. Ти подивися на цей портал життя, що ховається між стегон. - Портал життя? - Ти не уявляєш, які сни мені про нього снилися.

— Подивіться на них. Вони видаються вам нещасними? Просте, щасливе життя. Жодних рішень, жодної відповідальності. Ніяких проблем. Вони знайшли відповідь. А ви впевнені, що ваше життя краще? - Вони як тварини! - Ми всі тварини. Просто у деяких інших пріоритетів, тільки й усього.

— Якщо ти перестанеш мене любити, Роуз, я тебе не звинувачуватиму. — Що більше я тебе ненавиджу, то й люблю тебе не менше. (— Якщо ти розлюбиш мене, Роуз, я тебе не дорікну. — Може, більше зненавиджу, але не розлюблю.)

— Як пройшло побачення? — Ну... я задоволена рестораном.

Ніхто неспроможна відкинути пропозиції, яких неможливо відмовитися.

Пам'ятаєш, ми сиділи в тебе? Вночі я тоді Дашку вперше розвів. Вранці проводжу, дощ іде, вона вся мокра, дивиться на мене своїми очима, мовчить усю дорогу... Я її питаю:«Що не так?», вона:«Все нормально, все нормально»... А сама вчепилася в мене як дитина. До під'їзду доводжу, вона мене розвертає і каже:«Ти мене тепер менше любитимеш?»

— Слухайте, а ось чому можна зрадити лише дружині чи чоловікові? Чому не можна змінити, наприклад, дітей? - Тобто? — Ну, уяви, тебе бачили, що виходили з Макдональдса з чужою дитиною, га? — Або знайшла у тебе дитина в кишені чек від конструктора«Лего». А ти йому "Лего" не купував... - Або купив незнайомій дитині на вулиці... морозиво. Нічого серйозного, душевний порив. А твої діти це помітили. — Так, і твоя дитина тебе питає ще так:«Так, папко! Ти його знаєш, га?» - А ти такий: "Так ні, просто купив морозиво, чесно..." - "Так? І в який це раз ти йому просто купив морозиво, га?" — Та що тут такого? Пішов нахер, хлопче! Я ж тобі говорю, я… я вперше його бачу, подивися на нього! Пішов нахер, хлопчик! - "Ще краще! Перший раз бачить людину, і одразу їй морозиво! Я, між іншим, мороженого роками не бачу!» - Так... І все; і на ранок - шафи порожні, іграшок немає і записка:«Прощавай. З дитсадка нас забере мама! Буу...»

Ось невдача. Вмерла!

Я готовий померти, Клеме, так я зараз щасливий...