Фільм

Надій втрачати не можна, у цьому світі світла стільки ж, скільки й темряви.

- Ця дівчинка - відьма. — Так, але ж вона наша відьма.

Як говорить народна прикмета: якщо за час бою курантів встигнути написати на папірці бажання, потім цей папірець спалити, а попіл кинути в келих з шампанським і випити його, то вже наступного ранку Вам гарантована... печія.

Потрібно бути ввічливим із людьми, коли підіймаєшся нагору. Можна зустріти їх знову, спускаючись униз.

Пристойність пристойністю, але ще існує жіночий морг!

- Ну, за що? [Хором] - Давайте - за дідуся Шекспіра... - В сенсі? - Він писав: "Все добре, що добре закінчується". — Тоді за мою бабусю Євдокію. - В сенсі? — Вона казала:«Нічого, що будинок згорів, головне, що клопи перепочили».

Ти тільки поглянь, вони ніби свіжі краплі роси, вкриті в долонях листя, даровані небесами, кружляють, ведуть хороводи, гойдаються і вислизають... Вони ніби справжні перли, іскряться, заливистим сміхом... Тільки б нам не позбутися... Цих зірочок на Землі.

... і все гірше й гірше стає. Але знай, прийде день, коли ти прокинешся, і все опиниться у минулому. Як шкіра у ящірки відскакує, так і від тебе все відскочить і залишиться тільки гарне.

Капітане! Цього ***а у Химках бачив, дерев'яними членами торгує.

Навколо повно людей, яким не терпиться розповісти тобі, хто ти, але вирішувати це тільки тобі самій. (На світі повно людей, які хочуть образити тебе, але тільки тобі вирішувати, реагувати на їхні слова чи ні.)