Шерлок (Sherlock)

– Скажіть, у нього колись були… дівчата, друзі, хоч якісь стосунки? - Я не знаю. - Як це можливо? - Він - Шерлок. Хтось може знати, що діється в цій дивній голові.

- Це було неймовірно! - Ти так думаєш? - Думаю! Надзвичайно, зовсім, дивно! — Зазвичай люди кажуть не так. — А як кажуть люди? —«Пішов до біса!»

Шерлок: Та помовчите ви всі! Ні звуку, ні слова, ні єдиного подиху! Я думаю! Андерсене, дивись убік – відволікаєш! Андерсен: Що? Моє обличчя відволікає? Лестрейд: Всім завмерти і тихо. Андерсен, відвернися.

— Ну як твоє вигнання, братику? — Я відсутня лише чотири хвилини. - Я сподіваюся, ти засвоїв урок?

Люди не люблять розповідати, вони люблять заперечувати.

- Хочу ковтнути повітря - йдемо гуляти. — Загалом у мене побачення. - Що? — Це коли двоє захоплені та проводять час разом. — А що я запропонував тобі? — Не зовсім... сподіваюся.

Тут все інтимніше, тут – ваше серце. А вам не можна допускати, щоб воно керувало вашою головою. Ви могли вибрати будь-яке випадкове число і отримати сьогодні все, але Ви не змогли встояти, чи не так?

Найкращий спосіб допомогти собі — допомагати іншим.

Є своя складність, коли поряд добрі друзі. З друзями завжди хочеться поділитися, з друзями та сім'єю. А яке гірше зло можемо заподіяти своїм друзям? Відкрити їм свою страшну таємницю, оскільки, відкрившись їм, ти не знаєш, як вони це сприймуть, а слів назад не візьмеш, сказаного вже не повернеш. Розкривши своє серце, його вже не закриєш.

- Подружки у вас немає? — Подружки не моя сфера, вибачте, Джоне. - Мм зрозуміло. А дружок є? -... - Це тепер нормально. - Сам знаю. — То дружок є? - Ні.