Шерлок (Sherlock)

— Але чужа людина не може ось так просто увійти до школи. — Будь-хто може потрапити куди завгодно, якщо вибере правильний момент.

Щастя – це попса, туга – це поема.

Ти... ти одного разу сказав мені, що ти не герой. Були часи, коли я навіть думав, що ти не людина. Але дозволь мені сказати, ти був найкращою людиною. Найлюдянішим із усіх. І ніхто ніколи не переконає мене, що ти обманював. Я був такий самотній, і я стільки тобі зобов'язаний. Але, будь ласка, залишилася ще одна річ, ще одна річ, ще одне диво, Шерлок, заради мене, не будь мертвим. Зробиш це заради мене? Просто припини це. Припини.

- Що я можу для вас зробити? Чим я можу ще допомогти? — Чудово було б послухати тишу. (— Що-небудь ще? Допомога, може? — Тиша не завадить, мабуть.)

Досить. Я в шоці. Бачите, на мені ковдру. І взагалі, я щойно впіймав вам серійного вбивцю.

- Цьому навчають у першому класі, як можна цього не знати! — Якщо я й знав, то вилучив. - Вилучив? — Це [показує на голову] — мій жорсткий диск, де доцільно зберігати лише те, що корисне. Справді корисно. Люди, як правило, забивають його всяким сміттям, яке заважає знайти необхідне.

Я пошлю туди найкращого зі своїх людей. Джон завжди видобуває потрібну інформацію, хоча нічого не розуміє.

- Камери. За нами стежать. - Що?! Камери? Тут? Але ж я в нічній сорочці!

Зброя вбивства - воно ж місце злочину! Яка справа – шедевр!

— Джоне, ви солдат. Вам потрібен час, щоб звикнути до громадянського життя, і записи в блозі про все, що з вами відбувається, дійсно допоможуть вам. - А нічого не відбувається.