гнів

Мені раніше подобалися жінки з гнівом у власних очах. Може мені просто хотілося зробити їх щасливими.

Світ був простий – зірки у темряві. Чи був це 1947 до нашої ери або нашої ери, раптово втратило всяке значення. Ми жили, і це ми відчували з усією гостротою. Ми розуміли, що життя було сповнене людей і до настання століття техніки — мабуть, у багатьох відношеннях повніше і багатше, ніж життя сучасної людини. Час та еволюція в ці миті переставали існувати. Все, що в житті людини було реальним і мало значення, сьогодні залишалося таким самим, яким воно було колись і буде завжди. Ми розчинялися в абсолютному загальному мірилі історії: нескінченна безпросвітна темрява під риєм зірок.

У ньому не було ні краплі розуміння проблем армії, ні перспектив її розвитку. Одного разу визублені догми були абсолютно непохитними у його свідомості. Висловлювати якусь думку, відмінну від того, що було записано в підручниках, написаних за десять років до появи Дурова в Бронетанковій академії, було не тільки марно, а й небезпечно.

Ніколи не гнівайтесь на людину за те, що вона говорить правду.

Кожному комуністу повинні бути притаманні такі якості, як вимогливість, самопожертву, безкорисливість, скромність, чесність, почуття солідарності та готовність до подвигу. Комуніст має бути стійким борцем, переконаним в абсолютній правоті своєї справи, старанним, працьовитим, вимогливим, мислячим і безмежно відданим своєму народові.

Справжній сенс заперечення не може говорити«ні». А в запереченні самої можливості заперечення. Таким чином, абсолютне заперечення – повна відсутність волі. Або смерть. Смерть як заперечення буття.

Абсолютна аксіома: якість актора полягає не в тому навіть, як він грає, а в тому, як він грає. Тільки той актор, який вміє витратитись, коли стоїть спиною до камери, коли він не важливий, коли він може грати начебто як завгодно, але він зсередини допомагає своєму партнеру – це найвищого класу професіонал та величезної душі людина.

— Люди ні про що не кажуть. — Ну, як це може бути! — Так Так. Ні про що. Сиплють назвами — марки автомобілів, моди, плавальні басейни і додають:«Як шикарно!» Всі вони твердять те саме. Як тріскачки. А в кафе включають ящики анекдотів і слухають ті самі старі гостроти або включають музичну стіну і дивляться, як по ній біжать кольорові візерунки, але все це абсолютно безпредметно, так — переливи фарб.

У цьому світі абсолютної чужості якщо і є хтось, кому можна помахати рукою або зателефонувати непрацюючим телефоном, то тільки члену своєї сім'ї. Якщо, звичайно, він ще не наклав на себе руки.

Сабантуй — тобі наука, Ворог лютує — сам лютуй. Але зовсім інша штука Це головний сабантуй.