гроші

— Скільки грошей у тебе? — Тобі хтось казав, що про гроші питати у людей непристойно? — Просто мої знайомі не мали.

Мені завжди було незрозуміло — люди соромляться злиднів і не соромляться багатства.

Рано лягати і рано вставати — ось що робить людину здоровою, багатою і розумною.

Йому казали: "Ось побачите, це маленький Париж". Або:«Жити у цьому місті дуже престижно». Або: "Це Олімп виноробства". Йому багато чого наговорили. Але він нічого так і не побачив. Він смутно відчував, що Бордо — місто буржуазне, зарозуміле і... смертоносне. Холодний та плоский. Місто, на кожному розі якого віяло задушливою атмосферою провінційного особняка.

Той, хто надає великої цінності людській думці, надає людям надто багато честі. (Хто надає велике значення думці людей, робить їм занадто багато честі.)

Повернутися за межу набагато важче, ніж перетнути її.

Взагалі я впевнений, що злидні та багатство — якості природжені. Такі ж, наприклад, як колір волосся або, скажімо, музичний слух. Один народжується жебраком, інший багатим. І гроші тут ні до чого. Можна бути жебраком із грошима. І, відповідно, принцом без жодної копійки.

— Коли ти станеш маршалом Франції, мій бідний Д'Артаньян. — Чому я бідний? — Тому що я так любила тебе, що ти ніколи мене не забудеш.

«Якщо я дам зрозуміти, що мені терміново потрібні гроші, моя справа дохла, — сказав він собі. — Згодом я візьму своє». Вголос вимовив: — Не варто турбуватися. До речі, я їду на місяць із міста. Чекайте, поки я повернуся, а там порахуємось.

Час, - сказав він, - який ми маємо, - це гроші, яких ми не маємо.