людина

Поглянь на багатія: як життя він провів? І заздрощі і жадібності він сповнений. Все життя копив він гроші без сорому, І щедрості цурався він завжди. Рви пальці в нього, — з кулака Не випустить він навіть мідяка.

— Треба дбайливіше ставитись до людей, які до тебе належать... У старості сам переконаєшся, що таких зовсім мало...

Ти врахуй, я цілком можу повірити. Я, знаєш, вірю майже у все, що мені кажуть. Так простіше.

Я малюю те, що бачу уві сні.

Гарна брехня? Увага! Це вже творчість.

Людина не може добре думати, добре любити, добре спати, якщо до цього добре не повечеряла.

Безглуздо шукати досконалості.

Чотири роки медичного коледжу, чотири роки медичного факультету та тонна неоплачених рахунків допомогли мені зрозуміти одну річ: я не хрена не знаю.

Мій батько був маляром, але кажуть, що він був якудза. Ми жили в типовому робочому районі, і всі наші сусіди були якудза, або ремісники. Якудза виглядали дуже крутими та були дуже добрі до нас, дітей. Давали нам гроші на кишенькові витрати, купували солодощі, але при цьому ніколи не балували нас. Якщо вони бачили, що хтось із дітей курить чи п'є, вони могли й побити. А ще вони завжди говорили:«Обов'язково будь уважним до своїх батьків і ніколи не прогулюй школу, а то закінчиш як я».

Це поблизу, неподалік. Можливо, ззаду, а може, збоку. Відчуваю шкірою, воно десь поруч, І завмираю з невидячим поглядом. Але розрізнить навіть дурень кривий, Щось погане трапиться зі мною.