людина

О, я хочу шалено жити: все, що існує, увічнити, безособове — улюднити, нездійснене — втілити!

Хтось запитав:« Чи правильно кажуть, що за зло треба платити добром?» Учитель сказав:«А що ж тоді платити за добро? За зло треба платити справедливістю, а за добро — добром».

— Мені за вас соромно, мосьє. Вам не слід було кланятися. — Я зняв капелюха, але зберіг голову.

Ніщо так не сприяє душевному спокою, як повна відсутність власної думки.

— Заспівай нам пісню, та справді... — Накажете співати, стоячи на голові? — А що, від цього пісня краще звучатиме? - Ні. — Тоді співай, стоячи на ногах, бо з тебе шапка впаде, а голову ти, скільки я пам'ятаю, зроду не мив.

Ми можемо піти будь-куди і не можемо піти нікуди.

…Якщо ​​ти мене не любиш, то я люблю тебе за двох.

Та навіть якщо Бог шукатиме дуже ретельно, Не почує він жодного звуку; Нехай шукає він у кожній моїй вені Не знайде нічого він там, крім кохання.

Що ти зробив би, якби не боявся?

Бувають дні, коли людина вселяє в мене страх.