людина

Усі ми люди, всі люди. По собі знаю.

смерть залишається смертю, навіть якщо обізвати її реінкарнацією із втратою пам'яті. І привабливіше від цього не здається.

Він падав швидко, як куля, як камінь, як залізна гиря, що від усього відмовився, остаточно відмовився. Ні смутку, ні радості в душі, нічого, тільки бажання зробити добру справу тепер, коли всьому кінець, добра справа, про яку він один знатиме. «Коли я увійду в атмосферу, — подумав Холліс, — то згорю, як метеор». - Хотів би я знати, - сказав він, - хтось побачить мене?

Інженер завжди має ту перевагу, що він знає, як влаштована машина, механізм, який він створював, або будівлю, яку він зводив. А для вченого об'єкт природи завжди постає як«чорна скринька».

Гнів завжди страх, а страх завжди страх втрати.

Це дуже захоплююче - мати ліцензію на те, щоб говорити речі, про які ми думаємо час від часу, але не наважуємося вимовити вголос.

Людина завжди велика у намірах. Але не в їхньому виконанні. У цьому полягає його чарівність.

Прикро... прикро дивитися як гинуть люди. Але я нічим не можу допомогти.

Менеджмент це як лижі. Ви не станете суперлижником, прочитавши книгу з лиж. Менеджменту навчаються з часом, коли доводиться керувати дедалі більшою і більшою групою людей, приймати дедалі більше важких рішень та жити із цими рішеннями.

Набути і знову втратити завжди болючіше, ніж не мати зовсім.