людина

Проблема в тому, що ніхто не може жити, зовсім ніяк не висловлюючи свої думки, почуття та бажання. Ніхто... Це неможливо...

Говоріть з кожною жінкою так, ніби ви в неї закохані, а з кожним чоловіком так, ніби він вам набрид, і до кінця першого сезону у вас буде репутація світської людини з незвичайним тактом.

Так легко бути добрим.

- Ви негідник. - Мені це не заважає жити.

Можливо те, що ти знаєш про своє безумство, не дасть йому захопити тебе?

Випадковості не трапляються випадково.

—... помста, якщо вона справедлива, це людське почуття, якщо жертва не має права покарати ката, то, значить, і справедливості немає. — І людяності теж...

- Можна задати тобі питання? Це дуже дивно звучить, але... Клер щаслива? Тобто, на твою думку, вона задоволена? - Так, мені здається так, а що? — Я дурно веду. Напевно тому, що це мій перший шлюб. Якщо ми прокидаємося вранці, а вона не каже мені, що щаслива до безумства, то я переживаю.

Знаєш, коли ми остаточно втрачаємо дорогих для нас людей? Коли більше не відчуваємо болю від їхньої втрати.

Я вибачився б, але це взагалі не в моєму стилі!