людина

Анікєєва: — Ох, Павле Костянтиновичу, я глибоко поважаю вас, як вченого... але ваше моральне обличчя.... Смирновський: — Так-так, цікаво. Анікєєва: — Мені, як заступнику директора інституту, дзвонили із вагомої організації... В овочевому магазині шістдесят другому люди купували картоплю у пакетах — і що вони там знаходили? Син Милосердова: - Невже ананаси?

Дорога до смерті завалена ліками для життя.

Рулетка непередбаченої нагоди, яка вперто протягом довгих годин уникала фатального номера, окреслила ще одне коло. П'єр знайшов роботу.

- Ти ж розумієш, що це твоя єдина машина і якщо ти її знищиш - нову я тобі не куплю. - Па, розслабся. Я роздрукувала повну інструкцію з Інтернету. У неї дев'ять зірочок із десяти.

Людина вона розумна, але щоб розумно чинити — одного розуму мало.

Холоднокровність, ось що найстрашніше.

Мені стало страшно, ніби собака, якого я вдарив чи штовхнув, раптом подивився на мене людськими очима і прокляв мене людським голосом.

Хіба ти не розумієш, що самопожертва і прагнення жити для інших, коли це спричиняє формене самогубство, є груба помилка, оскільки в такому разі ми мимоволі робимо наших ближніх вбивцями?

Дивна і незбагненна річ – кохання! Вона існує в цьому світі стільки ж, скільки живе людина, але досі залишається загадкою.

Вона виглядала просто незрівнянно! Відчувалась у ній якась стрімкість, неприборканість.