людина

— Смерть як найкращі ліки, вбивство як перша допомога … — пробурмотіла вона. - Ні. Не хочу знову спочатку. Знову все згадувати... переходити від надії до...

Хто живе своїм розумом, тому цитати непотрібні.

Людина, яка не думає, — не працює.

Оскільки існує така сила, як гравітація, Всесвіт міг і створив себе з нічого. Мимовільне створення - причина того, чому існує всесвіт, чому існуємо ми. Немає жодної потреби у Богові для того, щоб«запалити» вогонь і змусити Всесвіт працювати.

— Він що, дурний? - Ніби як. Але у цього чокнутого грошей кури не клюють. - А-а, тоді він не може бути чокнутим. Я побачив світ. Якщо у людини грошей кури не клюють, то вона просто ексцентрична.

Іноді планувати не потрібно.

... На худобу вони мене не перетворили, як не намагалися.

Це заради тебе я роблю речі, які я ненавиджу. Ось що означає любити.

Ми були класною парою: вона вірила в мене, а я вірив, що заслуговую на це.

- Вони відпускають вогні в небо. Ти можеш у це повірити? Японські вогні як символ прощання з минулим. Ну, термінове повідомлення – ми не японці. Ти знаєш, хто вони? Діти. Начебто, запалюючи свічки, можна все виправити, або навіть промовивши молитву, або вдаючи, що Олена закінчить не так, як решта — вампіром-вбивцею. Глупість, марення. Нестерпні, маленькі діти. Я знаю, що ти скажеш:«Так вони почуваються краще, Деймон». І що? Як довго це триватиме? Хвилину? День? Що це змінить? Тому що, зрештою, коли ми втрачаємо когось, кожна свічка, кожна молитване змінить той факт, що єдине, що в тебе залишилося, - це дірка в твоєму житті на тому місці, де раніше був той, хто тобі небайдужий. І камінь. З вирізаною на ньому датою народження, яка, я певен, ще й неправильна. Ну що ж, дякую, друже. Спасибі, що кинув мене тут як нянька. Тому що я мав піти ще давно. Дівчина мені не дісталася, пам'ятаєш? Я просто застряг тут, лаючись зі своїм братом і придивляючись за дітьми. Ти мій боржник. — Я теж сумую за тобою, друже.